Психологія вибору: мій життєвий шлях

Останній дзвінок, випускний вечір… ЗНО… Схвильовані батьки, щасливі і розгублені вчорашні випускники. «Змішані почуття» важко усвідомити: розставання з друзями, дитинством, школою викликають сум, відчуття втрати і незворотності часу. Водночас, радісно почуватися дорослим, вільним від певних шкільних обмежень, коли все життя  і головні події в ньому ще попереду.

Отже, відчуття втрати дитячого світу перемішується з відчуттям дорослості і радісно-схвильованим поглядом у майбутнє.  

Здатність швидко адаптуватись до нової реальності, впевненість в собі і своїх силах сприятимуть успіху у вступній кампанії і подальшому навчанні у виші.

Знання своїх особливостей переживання стресу (закінчення школи, вступ – є стресовими ситуаціями) допоможуть зберегти власне здоров’я. Так, слід замислитись: в гострій, важкій для вас ситуації ви потребуєте підтримки інших людей і чим більше таких – тим краще? Чи навпаки – волієте усамітнитися і бажаєте, щоб ніхто без запрошення не турбував вас? Від цього залежать наступні ваші дії.

Найперше, оцініть свої потреби: інтелектуальні, тілесні, емоційні. Спробуйте усвідомити, хто з близьких і друзів може вас підтримати. Згадайте про улюблені справи у вільний від навчання чи іспитів час. Це додасть сил і енергії надалі.

При потребі побути наодинці із собою, своїми думками і переживаннями – подбайте про «безпечне» для вас місце. Це може бути власна кімната, куточок у саду, будь-яке інше місце, де б ви могли спокійно подумати, відчувати, розслабитись тілесно.

Проста вправа із стискання почергово кулаків допоможе впорядкувати думки і емоції. Якщо вам потрібні функції правої півкулі мозку – стискайте лівий кулак, якщо функції лівої – стискайте правий.

Для батьків вступ дитини до вишу – час, коли слід відпустити чадо в самостійне життя, тобто «перерізати пуповину», яка міцно поєднувала дитину з сім’єю. Відтепер цей зв’язок слабшатиме.

Емоційно ситуація із «змішаними» почуттями повторюється і у батьків: відчуття радості нового етапу в житті дитини зливається з відчуттям «спорожнілого гнізда». Подібні емоційні зміни в сімейній системі призводять до кризи, яка інколи важко переживається родиною. Дитина виросла, батьків потребує все менше (в психологічному сенсі). Через це між чоловіком і дружиною наростає відчуття дискомфорту, напруження, виникають думки, що «разом нічого робити»… Шлюб постає перед загрозою розлучення.

Найважче переживають цей період батьки, які жили тільки для і заради дітей, тобто проживали життя свого сина чи доньки замість того, щоб жити своїм власним. Такі мами, як правило, «вчилися» разом з дитиною, «ходили» на гуртки… Тож, прийняти нову реальність, що мами в дорослому житті стане менше, дуже важко. Татусі часто вперше усвідомлюють, що мають дорослого сина чи доньку. За роботою і турботами якось непомітно подорослішали діти.

Татусеві хочеться "наздогнати поїзд, який пішов". Це проявляється бажанням батька стати «своїм хлопцем», який все розуміє і завжди підтримає. Але, виявляється, що татко вже на «других ролях».

Вибір подальшого життєвого шляху вчорашнього школяра – відповідальний момент  в житті як дитини, так і батьків. Ваші син чи донька почуватимуться дорослими і відповідальними, коли ви з повагою приймете їх життєвий вибір.Батьки почуватимуться потрібними, коли діти з розумінням поставляться до їх переживань.

Життєва дорога, яку ви оберете сьогодні є однією із багатьох. Тому навряд чи схибите з вибором: та на яку стали – ваша.

Мені до вподоби слова Мирослава Дочинця з «Вічника»: «Поки йдеш – ти в дорозі. Але іди. Бо се твоя дорога. Бо лише вона виведе тебе на Путь».

Запис на консультацію: в робочі дні з 10.00 - 18.00 год. за номером на гловній