«Вбити дракона» в собі…

Пригадуєте, як у Льюїс Керрол «Аліса в Країні Чудес» задля примирення ворогуючих сестер головна героїня змушена вийти на бій з драконом… Їй не вдається побороти хижака, допоки вона не впізнає в ньому частину себе – свої уявлення, ілюзії щодо світу і людей, стосунків і правил…

Наша українська реальність в певному сенсі нагадує історію Аліси. Як і героїня чудернацької історії, ми опинились в ситуації ескалації агресії, ненависті навколо та у власній душі. Цей феномен став настільки всеохоплюючим, що поширився не тільки в Україні, а й у Росії.

Війна триває в психічному світі кожного українця і кожного росіянина… Ця ненависть і злість не знаходить прийняття у власному житті: хіба можна ненавидіти себе, свою країну? А як можна ненавидіти «батька»?  Та почуття надто деструктивні і руйнівні, щоб могли довго утримуватись всередині. Тому виникає потреба знайти об’єкт, на який можна б було спрямувати цю енергію руйнації і знищення. Тільки так вдасться «не вмерти»…

Поступово з’являється образ зовнішнього ворога. Ним, зазвичай, є ближній – родич, сусід, товариш, в ширшому розумінні – сусідня країна… А якщо цей ближній ще й говорить і робить те, що загрожує «зникненню» власного уявлюваного світу, тоді цю загрозу бажано знищити… Королем в такому світі є Страх – втратити вплив, владу, страх іншого, інакшого, страх ненависті й зла в самому собі… Звісно, боротись також легше з зовнішнім «ворогом», аніж з внутрішніми проблемами…

Багато людей задаються питанням: як подолати історію, в якій опинились всі ми сьогодні та який шлях виходу? Фантазійна історія Аліси пропонує «вбити дракона» в собі… Попрощавшись з ілюзіями та переживши розчарування в тому, чого, як виявилось, не існує, прийнявши, визнавши власну агресію і злість, стає можливим подолати цю частину історії… Прийняття, визнання, розчарування – це процес, який потребує часу і зусиль на рівні власного та колективного психічного світу. Інтегрувати – поєднати, сприйняти в собі те, що люблю і що ненавиджу дозволить так само інтегрувати це саме і в соціумі, в стосунках з іншими людьми, народами, державами…

Країна-сусід обрала шлях пошуку зовнішнього «ворога». Він і є тим «драконом», якого потрібно знищити як загрозу власному світу… 

Вийшовши на Майдан, українці сказали собі й іншим: ми самі відповідальні за свої життєві вибори – від того, в якій країні жити, до вибору віри, мови та лідерів з їх ідеями… Таке визнання змусило багатьох «зазирнути» в себе і побачити «дракона» в собі…

«Вбити дракона» – означає визнати очевидне, позбутись деструктивних бажань та подорослішати. Дорослість в національному вимірі – це народження нації.

В іншому разі все життя триватиме боротьба, війна з «драконом» за власну Країну Чудес без переможців у ній…

Записатись на консультацію: 066 412 63 19