Тріщини в сімейному житті…

Людина – соціальна істота,тож має потребу жити серед собі подібних у великих групах, родах, згодом, сім’ях…

От, власне, з цих самих потреб і починається пошук партнера для створення власної сім’ї, де б стало можливим свої потреби реалізувати. Наприклад, потребу у сепарації (відокремленні) від батьків. Логіка приблизно така: оті батьки не цінують своє чадо, принижують, знущаються або ущемляють права дорослої дитини. Розпочинаються пошуки людини, яка залюбки виконає місію «рятівника»…

Інший варіант – пошуки того, хто розумітиме з пів слова… Тобто, потрібні «вільні вуха», аби слухати, слухати, і ще раз слухати…

Ще хтось потребує відчувати захоплення і зачарування собою…

Сепарувавшись в окрему сім’ю, виявляється, що «рятувати» вже нема від чого, тож створюється ситуація, в якій буде потреба в «рятуванні», наприклад, від наслідків власної тиранії – алкоголізму, інфаркту, позашлюбних стосунків… За таких умов розпочинається боротьба з близькою людиною за її «щастя»…

З порозумінням теж не все просто: настає момент, коли хочеться аби тебе також розуміли і відчували навзаєм. Та чи може людина, яка прагне цього тільки для себе стати розуміючою? З’являється злість і образа, яку неможливо витримувати мовчки…

Зачарування і захоплення також минає: починається побут - остаточно розбиваються «рожеві окуляри»… Розчарування і відчуття, що тебе обманули стає домінуючим у стосунку…

Ця боротьба за кращість, першість, мовчазна злість і образа, розчарування і брехня створюють тріщини у взаємовідносинах.

Вони можуть поглибитись або зникнути в залежності від того, чи є усвідомлення, що відбувається насправді, чи партнери говорять (сваряться) про напруження і незадоволення, яке виникло? І, найважливіше, чи готові обоє партнерів прийняти ту обставину, що жоден з них не стане іншим або інакшим? Наприклад, коли йдеться про те, що чоловік/жінка багато часу проводить на роботі. Партнер може озвучувати власну думку, що це не подобається, але очікувати від своєї половини інакшого графіку роботи буде марним сподіванням. Можливо, вихід в проведенні хоч якоїсь частини вільного часу тільки вдвох,  а ще - відвідувати концерти, ходити разом в гості, на прогулянку…

Щоб тріщини зникали або хоча б не поглиблювались, важливо усвідомлювати реальний стан справ в сім’ї, говорити про свої почуття, які виникають. Компроміс полягає не в тому, аби партнер змінився (став іншою людиною), а у визначенні для себе достатньої «компенсації» (духовної, матеріальної чи тілесної) від партнера/партнерки за відчуття дискомфорту внаслідок певного способу життя, дій або вчинків …

Закономірно виникає питання про любов. А де її місце в сімейному житті? Любов - це особлива здібність людини віддавати, ділитись теплом власної душі, здатність турбуватися і оберігати близьких… Завдяки любові створюється відчуття безпеки, комфорту - людям добре поряд, вони багато на що здатні, цінують одне одного… Та, все ж, потреби в стосунку рано чи пізно починають реалізовуватись. От вам і любов…

Тріщин в сімейному житті уникнути неможливо. Кожна сімейна система їх має. Прийняти «недосконалість» власної родини та готовність знаходити свій рецепт порозуміння дасть можливість вашій сім’ї бути…

Записатись на консультацію: 066 412 63 19