«Трикутні» стосунки… з собою

 

Любовні трикутники різного штибу міцно засіли в нашій свідомості. І тепер кожна доросла особа знає про цей феномен та має приблизні уявлення на відому тему. Так, найпопулярнішими «трикутниками» вважаються: «дружина-чоловік- коханка/коханець», «дружина-чоловік-робота», «дружина-чоловік-мама/татко»… В таких випадках ми говоримо про напруження, яке виникає рано чи пізно в стосунку двох. Тож, потрібне щось або хтось для скидання агресії або добирання ресурсів. Так виникає «трикутник», який легко збагнути. Та доросле життя не є простим і однозначним. В ньому бувають і складні стосунки – з собою та світом…

Майже невідомими широкому загалу є трикутники, які знаходять відображення зовні, але спочатку вибудовуються у власному внутрішньому світі.

Йдеться про випадки, коли «творець трикутника» живе з кимось одним, задовольняє статеві потреби  з другою особою, а кохає – ще третю людину… Інтегрувати в собі таку потрійність досить складно. Вихід - в «озовнішненні» свого уявлення, фантазії. Тоді внутрішній трикутник «шлунок-статевий потяг-любов» проектується не на одну особу в зовнішньому світі, а на трьох різних людей… Для підтримування його життєдіяльності витрачається дуже багато енергії, сил. В «трикутнику» панує конфлікт: агресія, виснаження і незадоволення з одного боку, відчуття задоволення – з іншого. Прагнення до цілісності створює чимале внутрішнє напруження, яке невідомо до чого «прикласти».

Як кажуть, є те, що є… Важливо збагнути, як формується таке уявлення про «трикутну» реальність?..

Слухаючи розповіді людей на своїх консультаціях, часто виникає історія про батьків, які змушені в якийсь період життя віддати дитину на проживання до бабці, тітки або сестри/брата. Мов, так краще для батьків дитини – вони можуть спокійно працювати, робити кар’єру, влаштовувати своє особисте життя, матеріально почуватись краще. Купа інших причин також цілком виправдовують вибір дорослих, коли дитина живе з родичами, любить батьків, які не є поряд. З часом з’являється статевий партнер. Трикутник закривається: «живу в одному місці-маю статеві стосунки поза місцем проживання-люблю близьких, які не є поряд». Несвідома фантазія про те, що неможливо в одному місці задовольнити свої потреби змушує страждати через розчарування в житті. Реальність не виправдала фантазії. Виходом бачиться створення такого «трикутника» в зовнішньому світі. Тоді конфлікт перестає бути дуже гострим, емоційне напруження спадає. В уявленні життєве середовище переживається як «добре місце». Світ не розчарував.

Однак «трикутне» існування має свої особливості  – складно будувати стосунки з трьома різними людьми, які уособлюють різні власні потреби. Зате зберігається відчуття безпеки, адже ситуація знайома з дитинства. Є досвід, що так жити – цілком нормально, часом, правда, нестерпно, зате знайомо, а отже, безпечно. А все безпечне – апріорі добре і прийнятне.

Наші уявлення про стосунки є нічим іншим, як моделі дитячих відносин із світом. Та, якщо збагнути, що тоді це був, можливо, єдиний спосіб виживання, а отже, подібна стратегія належить минулому, а не теперішньому – стануть можливими інші способи взаємодії з собою й зі світом.

«Ми всі родом з дитинства» (С.Екзюпері) При цьому, важко собі уявити дорослу людину, яка б ходила в дитячому одязі, з якого давно виросла. То чому нам не приходить на гадку, що ми так само виростаємо і з «дитячих» моделей стосунків?

«Трикутники» можуть загнати в «глухий кут», який насправді є тільки продуктом власної уяви про минуле дитинство…  

Запис на консультацію: 066 412 6319