Питання до психолога


Наталія: Тімеа, добрий день! Агресія супроводжує нас у житті. Вона важлива для досягнення мети, для побудови стосунків. Агресія може бути благом - вона може руйнувати. Ми сьогодні живемо в епоху революцій, які котяться світом, епоху народних повстань та протестів, в час, коли дуже реалістична третя світова війна. Війни стаються тоді, коли цінності, філософія та ідеї зазнають кризи. Коли ці гуманістичні загальнолюдські концепції про принципи побудови свтопорядку не встигають у розвитку за прогресом в технічному аспекті. Отже, заряду агресії в масштабах світу є багато. Тому і маємо на локальному рівні прояви, спалахи агресивних дій окремих людей щодо суспільства. Тероризм та політичні інтриги ми не беремо тут доуваги. Вони є тільки ще одним доказом, наскільки світ переповнений агресією. Отже, чекаєм на продовження. Щодо вбивць, то маємо усвідомлювати, що для них їхнє життя нічого не вартує і так само вони знецінюють інші життя. Ну і не виключені розлади емоційної сфери, коли втрачається здатність відчувати емпатію. Чужий біль недоступний власній душі. Тоді людина може катувати чи вбивати без проблем. У психотичній реальності важливо дати інтсрумент для виходу або сублімації жорстокості та садизму. Тоталітарні суспільства тероризують і знущаються з власних громадян. Тоді усі садисти мають змогу бути при ділі офіціно. Так стає більше тюрем, таборів, катівень... Їм держава дає місце роботи в цих структурах. Коли суспільство демократичне, гуманістичне - психотиці нема куди виливатися, окрім як на вулиці на мирних людей. Захиститися від світу і життя неможливо. Ніхто не закстрахований, що не опиниться в місці, де взривають, стріляють чи ще щось. Тому треба знати правила надання першої допомоги при травмах і пораненнях, знати, як поводитися в ситуаціях, коли заручники, коли стрілянина, коли почули взриви.... Питання власної безпеки в руках кожного.