Питання до психолога


Марія: З Різдвом Христовим усіх!Мене звати Марія,мені 34.Навіть незнаю з чого розпочати свою розповідь,можливо сповідь так буде краще!У шлюбі я була з чоловіком 10 років,і ось уже буде рік як ми розлучені.Є син якому 10 років.Розлучились і жили деякий час окремо,дитина то зі мною,то з ним,так як я працюю на двох роботах одночасно,і практично лише один вихідний день в неділю,тим самим чоловікові було на руку,бо більше часу приділяв сину.Цього літа разом зіздили на відпочинок,де стосунки трішки степліли між нами,по приїзді ми знову зійшлися,і ось по сьогодні живемо разом,та холод страшний між нами.У нього є людина,і у мене є також кохана людина,яка появилась 2 місяці тому,та єдине але,що він одружений,є сім'я,та далеко ,нас розділяє відстань,я його дуже кохаю,та розлучити сім'ю ніколи собі не дозволю!....,а ось так жити сил просто немає,ради сина?!Який не цінить нічого,чому мама працює від ранку до пізньої ночі,він прив'язався до чоловіка більше,і ось зараз лякає мене ,що забере у мене дитину,мотивуючи тим,що я постійно зайнята роботою і дитині мало часу приділяю.Звісно без сина,я не бачу в подальшому життя своє.Скажіть мені будь ласка,порадьте,допоможіть,що в даному випадку робити,куди звернутись іт.д?Я готова покинути одну роботу,так,мені буде нелегко ,але я на все готова ,лише б повернути втрачений час,втрачену любов дитини.Я зараз в розпачі просто,незнаю як мені бути,та що робити!Дякую.
Наталія: Марія, повернути час неможливо. Виправити минулий досвід неможливо. Тому давайте дивитись в сьогодення. Син підростає і реальність така, що мама поступово ставатиме для нього менш значимою, аніж тато, а ще через якийсь час - однолітки, друзі. Тому, чим швидше збагнете, що діти у нас тимчасово. Рано чи пізно, доведеться відпустити їх, віддати їх світу. Тож, нормально про це скажіть синові. Якщо він вирішить жити у батька - так може бути. Ми інколи перебільшуємо небезпеку від життя з батьком. Набагато гірше бачити нещасну маму і нещасного батька. Тоді дитина не вміє і сама бути щасливою. У Вас є мужчина - займіться особистим життям. Вирішуйте за себе, але не беріться вирішувати за того мужчину - що йому робити. Якщо він вирішить піти із сім"ї - це його рішення. Отже, просто поважайте будь-яке рішення свого нового кавалера. Досвід роботи дозволяє говорити про те, що діти, яких мама готова віддати батькові, як правило, залишаються у мами. Або недовго затримуються в батька. Нечасті випадки, коли дитина живе у батька при адекватній мамі. Тож, живіть своїм життям, своїми планами і мріями. Все інше буде так, як має бути і не інакше.