Питання до психолога


Имя: Добрий день! Всесвітній день батьків. Це свято є офіційною міжнародною подією, закріпленою рішенням на рівні Генеральної Асамблеї ООН від 17-го жовтня 2012-го року № A/RES/66/292 і відзначається щорічно в перший день літа. 1-го червня на підтримку батьків по всьому світу, низкою урядових і громадських організацій багатьох країн проводяться різноманітні заходи, спрямовані на вшанування загальноприйнятих традиційних сімейних цінностей, ролі і значення батьків для всіх поколінь. Статус батьків, їх єдності, зобов’язання і відповідальність, хвилюючі переживання і турбота про благополуччя підростаючого покоління, є абсолютно природний стан життя для багатьох з нас. Ніяка сучасна культура або новації світосприйняття, які намагаються нав’язати громадській думці, виключаючи інститут батьківства і нівелюючи вагомість простих людських понять сім’ї, не матиме жодних життєствердних перспектив. Бути батьками для своїх дітей, прикладом і беззастережним авторитетом - це високий привілей! Це радість і нескінченне щастя! Сенс життя і її найбільш явна й практична надія. Питання:Діти помінялись за останні роки. Наскільки батьки помінялись, І у чому? Батькам в якому віці дитини найскладніше виховувати? Все більше жінок рожають після 40. Плюси, мінуси батьківства у старшому віці? Чи треба учити батьківство, і чи робить це хтось? Дякую
Наталія: Добрий день! Діти помінялись за останні роки. Наскільки батьки помінялись? У чому? Батькам в якому віці дитини найскладніше виховувати? Все більше жінок рожають після 40. Плюси, мінуси батьківства у старшому віці? Чи треба учити батьківство, і чи робить це хтось? Отже, батьками стало покоління дітей з 90-х. Це були важкі кризові часи. І радянські сім"ї зазнали різних доль. Одні не змогли адаптуватись і почалось пияцтво та насилля в родинах, інші мусили жорстко виборювати місце під сонцем, а хтось ставав на слизький шлях криміналу. Люди рятувалися, як могли - одні деструктивними способами, як от пияцтво, наркотики, суїциди, бомжування... Інші багато працювали, ризикували, здобували і втрачали, виїзджали по закордонах і так далі. Отже, діти з цих родин сьогодні стали батьками, які вже позбавлені ілюзій, що держава - це рідна мама. Вони вже краще усвідомлюють необхідність боротись за себе і вчать цьому своїх дітей. Відбувається зміна цінностей щокільки років. І те, чим керуються діти 90-х в своєму дорослому житті знову не завжди пасує. В країну прийшла війна і чергова світова криза. А така комбінація є новою для них і незнайомою. Звідси багато агресії як в стосунках, так і на вулицях. Звідси, криза цінностей і загроза світової війни. Звідси, дезадаптація, знов безробіття, алкоголізм, наркоманія. Доречі, держава в усі часи, коли не може дати хліба каже, що слід прийняти програму про легкі наркотики для наркоманів. начебто, це гуманно. Насправді - це сурогатна турбота про людей. Не можемо їм допомогти, дамо їм "задуріти". Тож, перед батьками сьогодні нависає ще й така небезпека - вберегти дітей від світу, який стає безжальніший і небезпечніший. Ми маєм покоління батьків, змушених виживати в період кризи і війни - агресивних, без розуміння завтрашнього дня і зі страхом за себе і дітей. Ми маєм агресивних дітей, які відображають дорослих і несуть все це в свої відносини з однолітками. Найскладнішого віку дитини для батьків може і не бути. Якщо батьки мають добрі стосунки, хороший емоційний зв"язок з дитиною. тобто, відчувають її потреби, вони уважні і люблячі, виховують і прививають цінності. В іншому разі, якщо тільки годувати і вирощувати без любові та турботи - виросте особина людського виду. Ця істота зможа крутити гайки, щоб купити собі їсти і на цьому все. Якщо говорити, що виховання і вирощування Людини - це труд, тоді ясно, що просто не буває. батьки щоразу є вперше батьками для дитини новонародженої, малої, дошкільняти, школяра, підлітка. Вперше стають батьками студента та дорослої дитини. А все, що вперше - може викликати напруження, страх, невпевненість, якщо в цьому віці відсутня картинка, а що ж роблять зазвичай дорослі з дітьми - як граються, як виховують, як турбуються.... Для цього сьогодні є психологи, які надають консультації батькам з вікових особливостей розвитку дитини. Жінки, які стають мамами після 40-ка для нас це таке невротичне відреагування складної реальності, такий спосіб переживати кризу середнього віку. наче ще старість далеко, якщо у мене мала дитина. Але і наші прабабці, бабки народжували в старшому віці. Старшу доньку чи сина могли одружувати, а меншій дитині могло бути рік-два-три.... Отже, старші жінки - це не данина моді, а те, що було завжди. Інша справа, що таку природність коригувала радянська дійсність, де мати дітей у старшому віці вважалося соромно. Жінки масово робили аборти. Готуватись до батьківства бажано з моменту, як тільки пара вирішила бути батьками в перспективі. переважно, поки все відбувається стихійно. Підготовка необхідна, щоб збагнути свої ідентичності батька, матері. Подивитись на свої сильні і слабкі сторони цієї ідентичності. Чогось навчитись, про щось дізнатись, заповнити прогалини власного досвіду з батьківської сім"ї. Це також роблять психологи. Підготовка до батьківства, до пологів мали би стати нормою і модою, яку слід завести сьогоднішнім батькам і молодим парам. Зі святом нас усіх!