Перша допомога в ситуації втрати

Протягом життя кожна людина зазнає втрат. Ми втрачаємо близьких людей внаслідок смерті чи розлучення, майно, роботу, ілюзії, здоров’я, домашніх улюбленців…Від нас іде і частина нашого світу, в якому ми жили - з його почуттями і прив’язаностями.

Для тих, хто опиняється поряд з людиною, яка переживає втрату, постає питання підтримки і допомоги в момент, коли ця втрата відбулася: факт смерті або розлучення, травма, операція, усвідомлення інакшої реальності, коли йдеться про ілюзії…

Для надання психологічної підтримки в подібних випадках, слід взяти до уваги етапи переживання втрати: стадія шоку і заперечення (чому це сталося? ні, це неможливо!), неприйняття (гнів і злість на того, кого втратили, на себе, інших, на життя, долю), стадія депресії (бездіяльність, апатія до всього, витіснена агресія), примирення (з собою, новою реальністю, адаптація), прийняття і вихід з переживання втрати (планування життя, бачення перспективи).

Отже, перша допомога при втраті надається на етапі шокового стану і заперечення.

Шок може тривати від кількох годин, днів до кількох тижнів. В цей період важливо забезпечувати фізіологічні потреби: їсти, пити, відпочивати. Їжа і питво мають бути теплими (не гарячими і не холодними), в невеликому об'ємі кілька разів на день. Сон може порушитись, але відпочивати в горизонтальному положенні необхідно для тілесного розслаблення. Часто безсонниці в гострий період або сильна емоційна реакція лякає близьких, які починають «лікувати» втрату. Зверніть увагу на формулювання: «переживання втрати», тобто, її потрібно саме пережити, прожити, не перебуваючи в стані відсторонення чи зміненої свідомості. Медикаментозне втручання має місце тільки за умови необхідності рятувати життя, наприклад, при сердечному приступі, а не як профілактика сильного емоційного переживання.

В ситуації втрати важливо виконувати певні дії. Вони можуть бути активними або механічними в залежності від ситуації і психологічного стану людини.  Наприклад, у випадку смерті наші предки придумали ритуал (дію) поховання. Це цілий ланцюжок послідовних дій, кінцевою метою яких є прощання з близькою людиною. Тільки після цього ті, хто залишився, зможуть жити далі власним життям. Прощання потрібне, щоб завершився певний етап і розпочався наступний .

Що стосується втраченої речі - вона може бути для вас важливою, ресурсною, навіювати приємні спогади. Тож, втративши її, переживання буває досить сильним і тривалим в часі. Хоча оточуючим подібне часто здається безглуздим: це ж тільки річ!

Інколи достатньо просто бути поряд, висловити своє співпереживання, сказавши про власні почуття. Відчуття "плеча" додає впевненості і сили витримувати ситуацію.

Супроводжуйте близьку вам людину в стадії шоку, прийміть її гнів і злість, дозвольте бути агресії і апатії. Тоді після темної ночі обов’язково настане світанок. 

Запис на консультацію: в робочі дні з 10.00 - 18.00 за номером на головній