Дочки-матері: подруги, конкурентки?

Перед мамою дівчинки-підлітка постає складне завдання – поступово вийти з ідентичності матері й постати жінкою в стосунку з донькою. Практично це вдається небагатьом. Хоча саме це важливо для становлення і формування в юній дівчині її жіночності, ідентичності жінки.

Мами, зазвичай, претендують на роль друга, маючи фантазію зберігати емоційний контакт з донькою та контролювати її дії, а головне, думки. Дівчинці тоді вкрай важко сепаруватись – емоційно відділитись від мами. Тоді створюються передумови, коли дівчина вміє бути «маленькою дівчинкою», вміє стати другом, але не вміє здобути власну жіночу природу. Часто такі дівчата зовні виглядають дуже жіночно і привабливо, але в своєму психічному світі жіночності не відчувають, не бачать. Через це страждають і намагаються отримати чоловіче підтвердження своєї  жіночності, привабливості, бажаності.

Інший варіант – залишитися мамою і надалі. Це означає – турбуватись і піклуватись про свою дівчинку, кнопочку, крихітку чи принцесу і надалі так, наче їй геть мало років. У таких матусь в телефонах доньки так і записані – «кнопочка»… Таким вибором мати відмовляється від власної ідентичності жінки, вона не дає їй життя і «вбиває» таку в собі та, не відаючи, і в своїй доньці. Простіше залишитись доброю матусею, ніж стати на шлях конкуренції між рівними. Простіше доглядати і контролювати, аніж визнати поряд юну красуню, завдяки якій мати має просунутись далі в жіночій ініціації – стати «бабцею». Йдеться не про старість чи внуків, а про сходинку, на яку слід стати жінці й завершити тим самим процес жіночої ініціації… Стати «бабусею» – бути мудрою, знаючою і втаємниченою в секрети людського життя. Образ старої, відьми, бродячої жінки не самий привабливий. Та в ньому найбільше духу свободи і здібності бачити реальність.

Мама дівчинки-підлітка мала б вибудувати нову емоційну дистанцію, коли залишається тою, яка вибудовує рамки доньки, вчить власним прикладом бути жінкою. При цьому не боїться підліткових тенденцій виражати протест всілякими способами, аж до суїцидальних намірів. Така мати має перетворитись в «мачуху». Добра мама має «померти». Інколи доля робить фокус і мама дійсно вмирає, обираючи єдино можливий для себе варіант стати «поганою» мамою – невиліковно захворіти і вмерти.

Стаючи на шлях конкуренції з власною донькою, мати бореться за право продовжити життя жінки як привабливої для чоловіків. Адже чоловіків не цікавлять діти-дівчатка і бабці. В той самий час дівчинка-підліток неприйнятною поведінкою руйнує правила і норми. Тим самим, розширюючи власний життєвий простір. Та часто на цьому і застрягає процес становлення жіночності дівчинки. Далі мало б відбутись наступне: вибудовування нових особистих границь власного психічного. Без них важко будувати стосунки з мужчинами в майбутньому, важко стати мамою і відчувати себе жінкою…

В малюнках жінок-дівчаток образ дому – це один хол або кімната, в якій мешкає стара людина – мужчина або жінка… Там є камін, який давно не запалювався… Дійсно, у дитини ще немає вогню пристрасті й бажання, а в стариків його вже немає…

В нормі мама дівчинки-підлітка має все менше бути мамою, а повертати собі ідентичність жінки в стосунках не тільки з своїм чоловіком, а й із донькою. Показати приклад конкуренції і боротьби. Дати досвід такої. А далі – визнати в дівчинці – дівчину, тобто, визнати її жіночність і поступитися місцем в світі пристрастей і бажань…

Заважає статися такому закономірному процесу незнання, розгубленість від неможливості інтегрувати й інтериоризувати добре й зле, молоде і старе в єдиний цілісний образ. Страх смертності додає свої нотки і перетворення гусені в метелика гальмується…

Дозвольте статися перевтіленню і додайте у власну палітру ще інакших жіночих барв.

Онлайн-консультування: 066 412 63 19